Соціальний педагог:
· здійснює соціально-педагогічний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей з метою попередження безпритульності, бездоглядності та випадків усіх форм домашнього насильства над дітьми;
· приймає участь в організації безкоштовного харчування учнів з малозабезпечених родин та учнів інших пільгових категорій;
· бере участь у виховній роботі з питань профілактики появи негативних форм поведінки у неповнолітніх (паління, алкоголізму, наркоманії; дитячої злочинності тощо), пропаганди здорового способу життя, статевого виховання молоді;
· допомагає виявленню творчих нахилів, розкриттю здібностей дітей та підлітків;
· проводить просвітницьку роботу з батьками або особами, що їх замінюють;
· є посередником між школою, сім'єю, державними установами по захисту прав дітей та громадськістю; бере участь в організації їх взаємодії з метою створення умов для нормального розвитку дітей і підлітків.
Для батьків:
Соціальний педагог – це педагогічний працівник, основна мета роботи якого полягає у забезпеченні соціально-правового захисту учнів школи та попередженнї впливу негативних соціальних чинників на формування та розвиток особистості дитини. У школі він є громадським інспектором з охорони дитинства.
Для учнів:
У яких випадках звертатися до соціального педагога?
- якщо у твоїй родині є проблеми, які тебе постійно турбують, заважають нормально вчитися та відчувати себе щасливим;
- якщо хтось примушує тебе до вчинків, що суперечать нормам моралі, пригнічують твою гідність, а ти не знаєш як себе поводити у такій ситуації;
- якщо ти відчуваєш, що тобі потрібна допомога лікаря або юриста, проте не наважуєшся звертатися до батьків;
- і просто коли тобі здається, що всі інші відвернулися від тебе і ніхто тебе вже не зрозуміє...
Напрямки роботи соціального педагога в школі:
- психологічна підготовка до навчання у школі;
- адаптація дітей до умов перебування у навчально-виховному закладі;
- організація роботи з “важкими” дітьми;
- професійне самовизначення старшокласників;
- організація роботи з обдарованими дітьми та дітьми з творчими здібностями;
- сприяння психологічному здоров’ю дітей, підлітків.
- попередження суїцидальної поведінки дітей та підлітків, насильницьких дій у родинні та навчально-виховному закладі;
- організація роботи з дітьми пільгового контингенту;
- методична робота.
Діти вчаться у життя
Якщо дитину постійно критикувати - вона вчиться ненавидіти.
Якщо дитина живе у ворожнечі - вона вчиться агресивності.
Якщо дитину висміюють - вона стає замкнутою.
Якщо дитина зростає у докорах - вона починає жити у почутті провини.
Якщо дитина зростає у терпимості - вона вчиться сприймати інших.
Якщо дитину підбадьорюють - вона починає вірити в себе.
Якщо дитину хвалять - вона вчиться бути вдячною.
Якщо дитина зростає в чесності - вона вчиться бути справедливою.
Якщо дитина живе у безпеці - вона вчиться вірити людям.
Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе.
Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості - вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
Правила толерантного поведения в школе:
-
Взаимное уважение.
-
Полное понимание и терпимость друг к другу.
-
Соблюдение «золотого правила нравственности»: относись к другим людям так, как хочешь, чтобы относились к тебе.
-
Воспитывай в себе интеллигентность.
-
Умей слушать учителя.
-
Соблюдай порядок в кабинетах, где проходят занятия, уважая тем самым труд своих товарищей и сотрудников школы.
-
В столовой уступай место малышам.
-
Не забывай говорить слова приветствия каждому находящемуся в школе, помня, что школа – для ученика, ученик в ней – хозяин, а хозяин должен быть приветливым.
-
Юноши должны вести себя по отношению к девушкам как истинные джентльмены.
-
Не допуская нецензурной лексики.
Правила толерантного общения:
-
Будь всегда внимательным.
-
Будь терпимым в споре, умей аргументировать свое мнение.
-
Будь гуманным и милосердным.
-
Не оскорбляй собеседника.
РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ЩОДО
ЗАПОБІГАННЯ БУЛІНГУ В ШКОЛІ
- Підтримувати у дитини адекватну самооцінку;
- Не піддавати її постійній опіці (гіперопіці);
- Щоденно цікавитися у дитини не тільки навчальними досягненнями (оцінками), але і тим, як пройшов день (які відбувалися події протягом дня, особливо на перервах); запитувати про те, які у неї стосунки з однокласниками та вчителями; у яких заходах класу вона брала участь; чи спілкується вона зі старшими або молодшими дітьми.
- Якщо батьки помітили будь-які проблеми, серйозно поставтеся до них, проведіть щиру бесіду з дитиною, при необхідності зверніться вчителів/практичного психолога/соціального педагога. Якщо конфлікт не масштабний (стосується тільки двох дітей), дозвольте дитині самій вирішити його, підкажіть як краще це зробити, що і кому сказати: хай вона вчиться відстоювати свої інтереси, захищати себе самостійно (якщо це в її силах). У випадках, коли насилля, цькування вже почалося і в ваших силах усунути причини їх виникнення, допоможіть їй.
- Якщо, припустимо, обзивають через пишні форми, запишіть сина/дочку в спортивну секцію або купіть абонемент до спортивного залу, подбайте про її здорове і менш калорійне харчування.
- Якщо дитина поводиться невпевнено – допоможіть їй відчути себе впевненіше. Домовтеся з педагогом, щоб ваша дитина постійно брала участь у громадських заходах — це допоможе їй стати більш комунікабельною і впевненою, додасть соціального статусу. Поцікавтеся, які додаткові заняття відвідують її друзі, можливо їй захочеться також там бути, запишіть її на одне з таких занять.
- У складних випадках, коли учень стає відторгненим, ізольованим у класі – повідомте педагогів про недопустимість такої ситуації в освітньому середовищі, обговоріть стратегії допомоги. Відверто поговоріть з сином/дочкою, чи зможе він/вона самостійно впоратися з ситуацією/провокацією з боку одноклассника/однокласників. Допоможіть їй відчути себе впевненіше. Пам’ятайте: дитина завжди має відчувати підтримку і любов з вашого боку.
Профілактичні заходи в школі для запобігання булінгу:
- Контроль вчителів за поведінкою дітей, взаємостосунками між дітьми (на перервах, у дворі школи). Дорослі, які працюють у дитячих колективах, повинні вчасно визначати ознаки булінгу і своєчасно на них реагувати.Не можна недооцінювати ситуацію, приймаючи ситуації булінгу, за пустощі.
- Робота класного керівника. Необхідно припиняти будь-які прояви глузування, насилля, цькування і просто нетолерантного ставлення у класі. Застосовувати виключно безоцінкове судження. Виконувати свої функціональні обов’язки щодо об’єднання класу, згуртування учнів. Розробити спільно з учнями правила поведінки у класі, і слідкувати за їх дотриманням. Класному керівнику необхідно проводити класні години з теми «булінг», можливо за участю практичного психолога, соціального педагога. Важливо говорити про цю проблему з усім колективом класу, розповідати учням про наслідки насилля, цькування, про відповідальність за такі дії, і формувати у них ефективні стратегії поведінки в таких ситуаціях, вчити, як захистити себе і допомогти іншому.
- Допомога психологічної служби. Працівники шкільної психологічної служби мають проводити діагностику стану психологічного клімату класу, і виявити дітей, які зазнали або можуть піддаватися булінгу зі сторони своїх однокласників. Звичайні діалоги, спостереження під час навчального процесу, анонімні анкетування, консультації з участю дітей, батьків і педагогів здатні виявити явні проблеми. За наслідками діагностичного дослідження необхідно спланувати системну або профілактично-просвітницьку, або вже корекційно-розвивальну роботу з класом, окремими учнями. З цією метою необхідно застосовувати професійний інструментарій (тренінгові програми, сучасні технології психологічного впливу, корекції та психотерапії), які пройшли експертизу та рекомендовані до використання у закладах освіти. Розпочинати цю роботу необхідно з учнями молодшого шкільного віку, опираючись на результати соціометрії, експертну оцінку стану благополуччя батьків 1-4-х класів.
- Використання вчителями різноманітних методів роботи для профілактики: робота з художніми творами, які торкаються проблеми цькування (під час читання учні співпереживають, порівнюють себе з героями твору, які відчувають страждання). Перегляд кінострічок відповідної спрямованості та проведення спільного обговорення переглянутого (наприклад, перегляд художнього фільму «Опудало» за повістю Ст. Железнякова (автор написав повість на основі випадку з внучкою)). Написання творів (ессе) на тему булінгу, (у процесі написання твору учень може висловити своє ставлення, відчути проблему).